xman1
Facet Nowo Narodzony.org

 ↓    ↓↓

 

Strona dla facetów chodzi mi po głowie od długiego czasu.  Pierwotnie miało być to forum, w którym każdy może pisać co chce (anonimowo, bez narażania godności innych, i bez wulgaryzmów), ale w zasadzie o życiu, o miłości, bliskości. Okazało że faceci mało piszą (albo nie mają czasu albo żyją samotnie z dylematem dowartościowania siebie bo nie mająpracy i trudno im jest działać). A problem ten wynika z braku podejmowania jakichś działań, których jednak potrzebują, i niechętni (ogólnie) są do pisania o słabszych stronach siebie, bo miejsce i oczekiwane zachowanie dla mężczyzn we współczesnym polskim społeczeństwie są w konflikcie, czy może lepiej powiedzieć mająpewien dysonans, z rolami przypisanymi mężczyznom archetypowo i historyczne. 

Przez pewien czas sam szukałem grupy wsparcia abym mógłodnaleźćsiebie,byłego siebie a może nowego. Są takie grupy,  porozrzucane tu i tam w kraju, ale w porównania do grup skierowanych dla kobiet, jest ich niewiele.  Nie dlatego, że nie potrzebujemy pomocy, raczej dlatego, że przyznanie się "jestem słaby", "niezaradny" już stanowi problem który mężczyźni zwykle wypierają. Również, kontakt z duszą i umysłem jest  inny u mężczyzn i inny u kobiet.  Fakt, że archetypy męskie (które cały czas mająbranie, i są wykorzystywane np. w reklamach) mówią dużo o sile a mało o słabość, przykładowo w sferze zawodowej i zarabiania (wywołując poczucie wstydu który osamotni jednostkę). Fakt, że wychowanie jest często sfeminizowane, i w rodzinach, i instytucyjnie (wcześniejsze lata edukacji, pomocy psychicznej (poradni), sądy rodzinne są głównie w rękach kobiet) też wpływa na sposób w jaki przewartościowuje siebie mężczyzna. 

Niezależnie od położenia społecznego, kiedy facet ma problemy najpierw wypiera je i siedzi z tym samotnie, lub też sięga po alkohol, albo nic nie robi i wpada w depresję(bo powinien być zaradny i bez problemów). Media wytaczają różne obrazy które mężczyzn kształtują przy doborze sposobu w jaki określają swoje wartości.  Nie chodzi mi tu o typowe tytuły męskie, samochody, komputery, gry, samoloty, itd., ale męska prasa zajmuje sięprzeważnie z tym jak ma się wyglądać(kupić), zachować sięi często też jak ma zdobywać dziewczynę. Jednak porady, np. jak nieśmiały facet może poznaćdziewczynę, lub radzić sobie z dziewczyną czy szefową która jest lepiej wykształcona, ma łatwiejszy dostęp do uczuć, praktycznie nie ma.  Możliwe, i tak mężczyźni nie czytaliby czegośtakiego, ale mówię metaforycznie, facet dostaje „kody” , obraz tradycyjny, oparty na powinnościach, a potrzebuje wskazówek które pomogą mu odnaleźć się w świecie współczesnym i też byćdla samego siebie autentycznym.

Dlatego zacząłem szukać materiałów zagranicznych  do tego zagadnienia o miejscu i rolach dla faceta we współczesnym świecie (wędrówka zabrała mnie też na wschód i gorąco polecam książkę Gdzie mieszka seks? Piotr Pałagin, Irena Stanisławska). Nie dlatego że te zagraniczne materiały są lepsze, bardziej akuratne, po prosto częściej można spotkaćw nich inny poziom świadomości i jakośćpolemiki. W życiu prywatnym, oczywiście, bywa różnie, i mówiętu ogólnie, ale współcześnie moim zdaniem jest tak, że mężczyźni mają sztywniejsze pola do działań, zachowania, niż kobiety. Można patrzeć na to odwrotnie, iż według nas we współczesnym świecie kobietom jest łatwiej zrozumieć i działać we współczesnych realiach (nie twierdzę że kobietom jest łatwo, tylko współczesność oferuje i narzuca innych oczekiwań na kobiety i całkowicie inne na mężczyzn. W obu przypadkach radzimy sobie z nimi w całkowicie inny sposób) i widaćjużstatystycznie w wielu krajach (mam na myśli w USA oraz Rosja) jak mężczyźni mają więcej problemów z przewartościowaniem sobie życia i ustawiania siebie w relacjach (mimo że władza nadal jest przeważnie w rękach mężczyzn). Widać to w wynikach szkolnych i ilości studentów na wyższych uczelniach, podatność na różne „izmy”, oraz np. problemy z wymiarem sprawiedliwości i więziennictwem.  Wiadomo, czynniki związane z tymi zjawiskami sązłożone, ale brak zdrowych wzorców męskich ma kluczowąrolę. Feminizacja wychowania i później oczekiwanych zachowańteżma wpływ, oraz współczesność, która produkuje ogromnąilośćbodźców, i chyba (nie jestem psychologiem ani lekarzem) kobiety mająwyższązdolnośćprzetwarzania dużej ilości informacji jednocześnie i wrodzonąumiejętnośćdo podzielnej uwagi. Więc, gdzie jesteśmy? 


 
 

 A website for guys has been on my mind for a long time. Initially it was to be like a forum, where guys could write what they want (anonymously, without ragging on anyone or vulgarities), in principle about life, love, intimacy.  It turns out that guys don't write much (either they don't have the time or they live alone with this dilema of devaluing themselves because they don't have work and it is difficult to get active), and they are reluctant (generally) to write about their weaker selves, as the place and expected behavior for men in contemporary society are in conflict, or maybe it would be better to say there is an inherent dissonance, with archetype and historical roles assigned to men. 

For a long time I sought out a support group so I could find myself, former self or maybe new self, and there are groups spread across the country, but not very many in comarison to groups directed towards women.  Not because we do not need help, rather talking about taking action and admitting that one feels weak, unable to cope, are problems that men often deny. Additionally, the contact with the soul and mind is different in men and women. True, male archetypes (which continue to be powerful, for example, they are used in advertisements) talk a lot about strength, but not too much about being or feeling weak, for example on the job and earning money (leading to a sense of shame which isolates the individual).  It is also true that upbringing is often feminized, in families and institutions (early years of schooling, mental health, family courts are mainly in the hands of women) and this also impacts the way a man values himself.

Regardless of one's social status, when a guy has problems, most often he first denies them and sits with them alone, or reaches for drugs or alcohol, or does nothing and gets depressed (because he should cope and be without them). The media present various value creating images for men.  Not only the typical men's magazines, cars, computers, games, planes, etc., but the press titles for men mainly deal with how to look (what to buy), behave and often also, how to get a girl. Nevertheless, there is hardly any advice, for example, how a shy guy can meet a girl, get into a relationship with her or work with a female boss who is just as good (or better) on the job, is often more educated and has better access to emotions.  It is likely men would not read anything of the sort, but I am speaking metaphorically: men get instructed on how they should behave, yet these guidelines for contemporary life are difficult to square with being authentic.

For this reason I sought out foreign materials to this conundrum of a guy's place and role in contemporary society (the wandering also took me east and I highly recommend the book Where Sex Lives? by Piotr Palagin and Irena Stanislawska). This is not because these foreign materials are better, more accurate, rather they just contain a different level of consciousness and quality of discourse.  In private life of course, this varies, and I'm generalizing greatly, but men seem to have more rigid spaces to action, behavior than women in modernizing societies. You could say the opposite, women have been better at coping with contemporaneity (I am not saying women have it easy, easier, just that contemporaneity offers and places different shoulds on men and women, and we cope with this differently).  You can see this statistically in many countries (namely the USA and Russia) how men have more problems with valuing themselves in life and finding their place in relationships (even though institutional power is still mostly in the hands of men). This is evident in statistics on performance in school, numbers seeking out higher education, susceptibility to various "isms", and problems with the law and incarceration rates. Admittedly, the factors contributing to these phenomena are complex, but the lack of healthy male role models has a key role.  Feminization of upbringing and subsequently expected behaviours also have an impact.  And finally, contemporaneity itself, which is overloaded with stimuli and it seems likely (though I am not a physician or psychologist) women have a greater ability to handle a large amount of information simultaneously and an innate ability for paying attention to several things simultaneously.

So where does that leave us?  




Мысль о странице для мужиков засела в моей голове издавна. Сначала представлял себе это, как нечто вроде форума, в котором каждый пишет, что хочет - анонимно, без ущерба для достоинства иных, без вульгарности. Но оказалось, что мужики мало пишут. (То ли времени у них нет, то ли подавлены низкой самооценкой. А может упадок из-за безработицы, из-за нехватки деятельности, в которой мужчина  так нуждается.)  А вот о слабостях своих мужчины не склонны писать в любых обстоятельствах. Ибо синтезированный общественным сознанием желанный и ожидаемый виртуальный образ мужчины, виртуальная должность мужчины, его образ действия находятся в конфликте или, лучше сказать, в диссонансе с ролями, прописанными для мужчин архетипом или исторически.

Было время, когда я и сам нуждался в группе поддержки чтобы найти себя былого, а может себя нового. И оказалось: то тут, то там такие группы проявляются, но, в сравнении с наличием подобных групп для женщин, имеются они в числе чрезвычайно малом. Не потому, что не нуждаемся в помощи, а потому, что признание в собственной слабости, чувствование себя беспомощным само по себе уже является опцией неприемлемой, которую мужчина зачастую отвергает. И контакт души с разумом налажен у мужчин иначе, чем у женщин. Следует учитывать факт, что архетип мужчины, мужчины, который неутомимо силен, этот навязанный (рекламой, например) архетип выразительно превозносит силу. Но нет ничего о слабости мужчин. В частности, не находим ничего о слабости проявляющейся в профессиональной деятельности, в заработке, вызывающем чувство стыда, который, в свою очередь, склоняет к замыканию, к одиночеству.

Следует учитывать: формирование самооценки у мужчин происходит также под влиянием фактора высокой степени феминизации, как в семье, так и в сферах институциональных Ранние годы обучения, психологическая помощь, семейные суды (где они есть) находятся главным образом в руках женщин.

Мужчина старается создавать впечатление человека успешного, не имеющего проблем. Независимо от положения в обществе, имея серьезное затруднение, он сначала в этом не признается, остается с проблемой сам, в одиночестве. Или же уходит в алкоголь, или вообще ничего не делает, впадает в депрессию. Средства же массовой информации лепят свои образы мужчин, в которых усиленно выпячивают надуманные фрагментарные ценности. Не имею тут в виду типичные мужские титулы, автомобили, компьютеры, игры, самолеты и т.д. Речь веду о прессе типично мужской, которая занимается преимущественно тем, какую должно иметь внешность (подать себя), как себя повести и, часто, как надлежит завоевывать даму. Однако совета для несмелого парня, как познакомиться с девушкой или, как быть с шефиней, которая превосходит его и образованностью, и свободой выражения чувств – такого рода советов практически не предлагают. Возможно, мужчины такое и не читали бы. Но в результате, однако, в распоряжении парня оказывается единственно загруженный в его сознание «код» - традиционный, основанный на повинности образ. А он ведь  нуждается в руководстве, как не потеряться в этом мире и оставаться аутентичным для самого себя. 

Взялся я за поиск относящихся к этой задаче материалов, о месте и роли мужчины в современном мире. Разнообразие источников позволяет открыть для себя иные уровни полемики, осознания. Поиск забросил меня и на Восток. Выискал, кстати, там книгу «Где живет секс» (Петр Палагин, Ирина Станиславская). Рекомендую.

В жизни бывает по-разному. Но, в общем, в поведении мужчины область допустимого очерчена более жестко, чем у женщин. Для женщины современные реалии более понятны и более пригодны для действий. Не берусь утверждать, что женщинам легко, говорю лишь, что возможности и повинности, возложенные действительностью на женщин это одно, а на мужчин – это что-то совсем другое. В обоих случаях, и те и другие, в основном, справляются, но каждый иным способом. Статистика же показывает (имею ввиду США и Россию), что (хоть власть продолжает находиться в руках преимущественно мужчин) мужчины продолжают иметь бóльшие проблемы при необходимости перезагрузить смысл жизни или ситуировать себя в меняющихся отношениях.

Эта асимметрия проглядывает в итогах успеваемости учащихся, в количестве студентов ВУЗов (?),, а также в проблемах с правоохранительными и с пенитенциарными органами. Понятно, причины асимметрии сложны, но недостаток пригодных для наследования примеров здоровой мужественности следует отнести к факторам ключевым. Воспитание феминизировано, и порождает оно феминизированные стереотипы поведения.

Да еще и средства информации, прогресс в общественных отношениях бомбардирует нынче огромным количеством невиданных прежде сигналов и раздражителей. Женщины, рационально управляя распределением своего внимания, умудряются этот поток информации перерабатывать.

А в каком же пункте находимся мы с вами?


Думка про сторінку для мужчин ходить мені по голові віддавна. Спочатку я уявляв собі це, як якийсь форум, у котрому кожний пише, що хоче - анонимно, без шкоди для гідності інших, без вульгарності. Але виявилось, що чоловіки пишуть мало. (Чи то часу їм бракує, чи пригнічує низька самооцінка. Чи може то упадок, в декотрих, через безробіття. Або через недосит діяльності, котрої мужчини так потребують.) А от звірятись про власну слабкість чоловіки частіше бувають не схильні. Бо суспільна свідомість витворила собі віртуальний образ мужчини, бажаний і очікуваний. Ця віртуальна посада мужчини, його постава, спосіб поводження не завжди буває у згоді із ролями, прописаними для чоловіків архетипом чи історично.

Свого часу мені самому була потрібна група підтримки, щоби віднайти себе давнього, чи, можливо, нового. І виявилось: де не де такі групи з’являються, але, у порівнянні із наявністю таких груп для жінок, є їх надзвичайно мало. Це не від того, шо допомоги ми не потребуємо, а через те, скоріше, що визнати власну слабість, відчувати свою безпорадність само по собі вже є опцією неприйнятною, котру мужчина найчастіше відкижає. Контакт душі із розумом налагоджено в чоловіків інакше аніж у жінок. Слід врахувати й факт, що архетип мужчини, мужчини, котрому не знудилось бути сильним, цей нав’язаний (рекламою, наприклад) архетип виразно возносить силу, але нічого у ньому не говорить про слабкість мужчини. Зокрема не знаходимо нічого про неспроможність у професійній діяльності, про низькі зарібки, котрі викликають почуття встиду, котрий, у свою чергу, схиляє до замкненості, до самотності.

Слід пам’ятати, що самооцінка чоловіків формується в умовах високого ступеню фемінізації, як у родині, так і у сферах інституціональних. Ранні роки освіти, психологічна поміч, родинні суди (там, де вони є) пербувають в руках, головним чином, жінок.

Мужчина старається створити про себе враження, якпро людину успішну, що не має проблем. У випадку, якщо проблеми є, він в першу чергу, незалежно від положення у суспільстві, не признається у цьому, залишається з проблемою сам, наодинці. Абож поринає у алкоголь, або не робить нічого взагалі, впадає у депресію. Засоби ж масової інформації ліплять якісь свої образи мужчин із надмірно роздутими надуманими фрагментарними цінностями. Не маю тут на увазі титули типово чоловічіх журналів про автомобілі, комп’ютери, гри, літаки і т.д. Кажу про ту спеціальну мужску пресу, що береться дораджувати, яку належиться мати зовнішність, як себе поводити і, часто, як належить завойовувати даму. Однак поради для несміливого хлопця, як познайомитись із дівчиною, або, як бути із шефинею, котра переважає іу освіченності, і у вільних, без гальм, виразах почуттів – такого роду порад тут практично не пропонують. Можливо, чоловіки таке б і не читали. Але результат такий: єдине, що хлопець має у розпорядженні, це завантажений у його свідомість «код» - традиційний, опертий на повинності образ. А він же ж потребував іструкції, як не погубитись у цьому світі і залишитись аутентичним по відношенню до себе самого.

Тим часом, зайнявся я пошуком властивих для цієї теми матеріалів – про місце і роль мужчини у сучасному світі. Різноманіття джерел відкриває для нас нові рівні полеміки, усвідомлення. Пошуки завели мене навіть на Схід. До речі, вищукав там книгу “Де живе секс” (Петро Палагін, Ірина Станіславська) Рекомендую. 

Всяко у житті буває. Але здебільшого межа між поведінкою допустимою і недопустимою для чоловіків окреслена більш жорстко ніж для жінок. Для жінок сучасні реаліі є більш зрозумілимиі більш прийнятними у практиці. Не буду твердити, що жінкам легше. Говоримо лише, що надані можливості і обов’язки що покладені на жінок – це одне, а покладені на чоловіків – це щось зовсім інше. В обох випадків і ті і другі дають собі раду, кожний по своєму. Статистика ж показує (маю на увазі США і Росію), що (хоча й влада перебуває в руках переважно чоловіків) при необхідності презавантажити сенс життя чи сітуювати себе при зміні відносин чоловіки мають більші проблеми.

Асиметрія ця проглядає у підсумках успішності у школі, у кількості студентів у ВУЗах (?), а також у проблемах, що стосцються правоохорнних і пенетенціарних органів. Зрозуміло, причини асиметрії є складними.але недостатність придатних до наслідування прикладів здорової мужності слід віднести до ключових чинників. Фемінизоване виховання породжує фемінізовані стереотипи поведінки.

А у якому  ж пункті знаходимось ми з вами?

 

Wspierane przez Hosting o12.pl